У Південній Кореї пройшли багатотисячні мітинги проти політики президента Лі Чжемьона
У Сеул на День заснування нації вийшли прихильники опозиційних консервативних партій, які звинувачують президента Лі Чжемьона у зв'язках з КНДР, послабленні безпеки та корупції. Вони вимагають його відставки напередодні парламентського аудиту.
У центрі Сеула відбулися масові мітинги опозиційних консервативних партій, учасники яких вимагають відставки президента Південної Кореї Лі Чжемьона. Акції приурочили до Дня заснування нації, який відзначають 3 жовтня, і провели напередодні парламентського аудиту урядових установ, запланованого на наступний тиждень.
Головним організатором виступила партія «Сила народу» — одна з двох найбільших політичних сил країни. Вона провела «Загальнонаціональний мітинг за осуд режиму Лі Чжемьона, відновлення добробуту громадян і захисту національної безпеки». За заявою партії, на вулиці вийшли близько 200 тисяч людей. Водночас низка медіа з посиланням на неофіційні підрахунки поліції повідомляє про 9–10 тисяч учасників.
Лідер «Сили народу» Чан Донхьок виступив перед натовпом із різкою критикою глави держави. «Усього за півтора року правління Лі Чжемьона Республіка Корея перетворилася на пекло. Нерухомість, добробут громадян, економіка, національна безпека та громадський порядок — все це пекло», — заявив він. За його словами, «уся Республіка Корея стала заручницею через одну людину — Лі Чжемьона. Якщо все залишити як є, вся нація стане заручником північнокорейського лідера Кім Ченина».
Чан Донхьок також наголосив, що національна безпека країни постраждала через нещодавній вибух мін у демілітаризованій зоні, внаслідок якого постраждали південнокорейські військові. У причетності до інциденту підозрюють КНДР. Опозиціонер зауважив, що президент Лі жодного разу не згадав можливу участь Пхеньяна в цьому інциденті. Крім того, він звинуватив главу держави у потраплянні в пастку незаконних фінансових зв'язків з Північною Кореєю, у яких Лі підозрюють, а також у негативних наслідках реорганізації системи кримінального правосуддя, яка обмежує права прокурорів на розслідування. Окремо Чан розкритикував спроби зняти обвинувальний акт проти президента.
Учасники протесту тримали плакати з написами «Свавільне обстеження сільськогосподарських угідь — це що, Північна Корея?» та «Катастрофа у сфері безпеки! Пропівнічнокорейська дипломатія! Геть Лі Чже Мьона!». Пересічні громадяни, які долучилися до мітингу, погоджувалися з озвученою критикою політики президента, зазначають медіа.
Ще одну акцію за відставку президента Лі зібрала консервативна Ліберальна партія об'єднання, яку очолює пастор Чан Кьондон. За неофіційними оцінками поліції, участь у ній взяли 28 тисяч людей. Протестувальники вимагали ретельного розслідування вибухів у ДМЗ і стверджували, що адміністрація Лі руйнує демократичну систему в країні та союз між Південною Кореєю і США. Вони тримали південнокорейські й американські прапори, плакати з написами «Лі Чжемьон іди у відставку» та «Лі Чжемьон постань перед судом», а також скандували гасла на кшталт «Фальсифікація виборів» і «Юн знову», згадуючи попереднього президента Юн Сокйоля.
Загострення ситуації навколо безпеки сталося після інциденту наприкінці вересня, коли в демілітаризованій зоні на кордоні з КНДР стався вибух мін, внаслідок якого постраждали троє південнокорейських солдатів. Пізніше військові заявили, що вибух, найімовірніше, спричинила північнокорейська міна. У разі підтвердження причетності Пхеньяна Сеул пригрозив КНДР «відповідними заходами» у відповідь.
Окремим тлом для протестів стала нещодавня заява президента Лі Чжемьона про те, що Україна порушила домовленість про нерозголошення, оприлюднивши інформацію про передачу Півдню двох північнокорейських військовополонених. Радник президента Володимира Зеленського з комунікацій Дмитро Литвин заперечив, що Україна порушила домовленість із Південною Кореєю. Втім, адміністрація південнокорейського президента зажадала від України офіційних пояснень та вибачень щодо розголошення інформації.
5
