Україна закликала уряди світу закрити мережу «Російських домів»
МЗС України офіційно звернулося до урядів усіх країн із проханням визнати загрозу від мережі «Російських домів» та закрити ці центри, які, за словами Києва, слугують інструментами дезінформації, дестабілізації та шпигунства.
Міністерство закордонних справ України офіційно звернулося до урядів країн світу із закликом визнати загрозу, яку становить мережа так званих «Російських домів», та вжити заходів для їхнього закриття. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
За його словами, ці центри, що діють під егідою «Россотрудничества», фактично є інструментами дезінформації, дестабілізації та шпигунства. Україна надала міжнародним партнерам аргументи на користь обмеження їхньої діяльності та повної заборони.
«Україна офіційно звернулася до урядів усього світу з проханням визнати загрозу, яку ця мережа становить для їхньої національної безпеки. Ми навели аргументи на користь обмеження їхньої діяльності та повного закриття», — заявив Сибіга.
Голова МЗС наголосив, що не можна недооцінювати когнітивну сферу сучасної війни, адже Росія веде глобальну битву за розуми людей. Для цього вона використовує розгалужену мережу інструментів і каналів, включно з так званими «Російськими домами».
«Наш спільний європейський дім — це не місце для “Російських домів”, які поширюють військову пропаганду та активно працюють над руйнуванням миру в Європі», — підкреслив дипломат.
Сибіга привітав рішення влади Німеччини, де напередодні в Берліні було закрито «Російський дім». Водночас він зауважив, що мережа продовжує функціонувати в багатьох інших куточках світу. Щонайменше у семи європейських країнах ці центри досі діють. У кількох державах офіційна інфраструктура залишається повністю недоторканою або інтегрованою в дипломатичні структури РФ. Ще більший масштаб діяльності спостерігається в Африці, Центральній та Східній Азії, Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Південній Америці.
Закриття «Російського дому» в Берліні стало частиною відповіді Німеччини на гібридну атаку, у якій німецька влада звинуватила Росію. Інцидент стався в аеропорту Лейпцига на початку серпня. Серед заходрів у відповідь — закриття генерального консульства в Бонні та «Російського дому» в Берліні. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль викликав російського посла, так само вчинили багато європейських столиць. У відповідь МЗС РФ пригрозив Берліну «гідною відповіддю» та викликав тимчасового повіреного у справах Німеччини в Москві. Російське зовнішньополітичне відомство наказало закрити генеральне консульство Німеччини в Санкт-Петербурзі до 18 вересня, а його співробітникам запропонувало покинути країну.
Україна активізувала дипломатичні зусилля на міжнародній арені та вітає посилення санкційного тиску на Росію. Зокрема, у вересні 2026 року в Україні привітали підписання президентом США Дональдом Трампом «пекельних санкцій» проти РФ. У МЗС назвали цей крок «історичним днем» та наголосили, що обмеження лише посилюватимуть міжнародний тиск на Москву. Крім того, українська сторона висловила готовність долучитися до нових дипломатичних ініціатив Вашингтона. Зокрема, Україна підтримала нову пропозицію США щодо енергетичного перемир'я з країною-агресоркою. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що Київ працюватиме над реалізацією цих мирних пропозицій.
25
