Економіка України втрачає до 2 мільярдів гривень за годину повітряних тривог
Через простої бізнесу під час повітряних тривог українська економіка щогодини втрачає від 1 до 2 мільярдів гривень. Уряд запроваджує диференційований режим сигналів, щоб дати бізнесу більше гнучкості.
Українська економіка перебуває у кризовій ситуації, і одним із ключових чинників тиску на неї стали простої бізнесу під час повітряних тривог. За оцінками Міністерства економіки та довкілля, від однієї години простою економіка втрачає від 1 до 2 мільярдів гривень. Про це повідомив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко в ефірі телемарафону.
За словами міністра, масштаб втрат стає особливо відчутним на тлі тривалих тривог. Бувають дні, коли сигнал повітряної тривоги лунає понад 20 годин, а протягом останнього тижня серпня зафіксовано понад 58 годин тривог за тиждень. «Ми говоримо про шалені збитки для економіки. Вона і так зазнає суттєвого тиску через прикриття експорту, перебої логістичних шляхів і логістичних компаній», — наголосив Кравченко.
Щоб зменшити навантаження на підприємців, Кабінет Міністрів шукає модель, яка дасть бізнесу більше гнучкості в ухваленні рішень. Ідеться про те, щоб компанії могли підтримувати операційну діяльність, і надалі надавати послуги та працювати під час повітряних тривог. Саме тому уряд перейшов до диференційованого режиму сигналів, зокрема «жовтого», який, за словами міністра, дає бізнесу більше змоги гнучко підходити до організації роботи разом із трудовим колективом.
Кравченко зазначив, що це рух у правильному напрямку, і вже багато бізнесів продовжують свою роботу під час «жовтого» сигналу. Водночас, за його словами, залишається низка питань, які треба доопрацьовувати й уточнювати. «Зараз багато запитів, щоб більш детально розуміти суть загрози і щоб бізнеси могли більш інформовано приймати рішення», — повідомив міністр.
Тиск на економіку посилюється й через інші чинники. За оцінками Міністерства економіки та довкілля, у 2026 році втрати українського бізнесу через російські атаки можуть сягнути 10 мільярдів доларів. Це змушує владу шукати нові інструменти для захисту та компенсації втрат підприємців.
Одним із таких кроків стало включення Києва та Київської області до переліку територій підвищеного ризику. Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, це перший із запланованих кроків. Розширення списку дозволить застосувати додаткові заходи безпеки та оптимізувати ресурси для захисту населення й критичної інфраструктури в регіоні.
Включення столичного регіону до переліку відкриває нові можливості для місцевих підприємців та паливного сектору. Зокрема, державні інструменти підтримки бізнесу поширять на компанії, майно яких розташоване в Києві та області. До об'єктів, які можна застрахувати від воєнних ризиків, додадуть паливні резервуари, запаси пального, пальне в транзиті та спеціальний транспорт, зокрема бензовози. Крім того, граничний розмір часткової компенсації страхових премій із держбюджету хочуть збільшити до 5 мільйонів гривень.
Водночас фінансові можливості держави залишаються обмеженими. Міністерство фінансів відклало на грудень капітальні видатки держбюджету, заплановані на осінь. Як повідомила голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, це стосується коштів на захист енергетики та підготовку до зими, а також будівництва й реконструкції лікарень, зведення укриттів у школах і медичних закладах, спорудження соціального житла.
За словами Підласої, коли йдеться про капітальні видатки, відкладення їх на грудень означає, що цього року вони взагалі не будуть профінансовані, адже зробити це буде просто неможливо. Лише з вересня на грудень уряду довелося перенести 3 мільярди гривень видатків.
