OSINT-розслідування: фото з соцмереж стають цифровими доказами воєнних злочинів РФ
Центр інформаційної стійкості (CIR) документує російські воєнні злочини в Україні за допомогою відкритих джерел. Станом на вересень 2026 року зафіксовано понад 260 тисяч злочинів, а користувацький контент із соцмереж перетворює цю війну на найбільш задокументовану в історії.
Російське повномасштабне вторгнення в Україну стало найбільш задокументованою війною в історії людства завдяки масиву цифрових даних, які щодня генерують українці. Фото та відео з місць обстрілів, опубліковані в соціальних мережах, перетворюються на потенційні докази воєнних злочинів, що можуть бути використані для притягнення винних до відповідальності. Про це свідчить досвід Центру інформаційної стійкості (CIR) — організації, яка за допомогою даних з відкритих джерел розслідує російську агресію.
Показовим прикладом стала атака 28 вересня на будівлю Національної академії наук у центрі Києва. Того дня мільйони людей побачили світлини людей у вікнах палаючої будівлі. Для фахівців CIR це не просто черговий трагічний епізод, а потенційний цифровий доказ воєнного злочину. Аналітики ретельно вивчали новини, аналізували фото та відео з місця події, щоб зібрана з відкритих джерел інформація відповідала міжнародним стандартам роботи з електронними доказами.
За даними, оприлюдненими на події, присвяченій розслідуванню воєнної агресії Росії, станом на вересень 2026 року від початку повномасштабного вторгнення російські військові вчинили понад 260 тисяч злочинів в Україні. Про це повідомив Андрій Костін, колишній генеральний прокурор, а нині посол України в Нідерландах, де розташований Міжнародний кримінальний суд. У Києві правоохоронці можуть оперативно прибути на місце атаки, оглянути його, зібрати речові докази та опитати очевидців. Однак є території, дістатися яких значно складніше: прифронтові та тимчасово окуповані зони, безпосередньо фронт, а також Росія і Білорусь, де доступ обмежений або неможливий.
Саме в таких умовах збір доказів з відкритих джерел стає чи не єдиною можливістю для проведення розслідування. OSINT-фахівці використовують супутникові знімки, інформацію з реєстрів і баз даних, а також користувацький контент із соціальних мереж. Високий рівень доступу українців до інтернету та наявність смартфонів із камерами створюють широке поле для роботи. Ще у січні 2022 року аналітики CIR відстежували скупчення російських військ і техніки в окупованому Криму та біля кордонів України, фіксуючи переміщення сил переважно за допомогою контенту, створеного користувачами соцмереж. Аналіз цих даних дозволив їм одними з перших зауважити високу ймовірність повномасштабного вторгнення.
Згодом ця робота перетворилася на велику базу даних російської війни — від атак на цивільних людей та інфраструктуру до затримань і арештів українців на тимчасово окупованих територіях. Частина верифікованої інформації представлена на публічній карті Eyes on Russia Map, яка містить понад 30 тисяч подій, серед них і атака на будівлю НАН. Втім, подій, які верифікували фахівці, значно більше. Чимало з них містять чутливу інформацію, а тому не публікуються онлайн — з міркувань поваги до приватності людей, які потрапили на фото чи відео, через безпекові ризики та можливі наслідки такої публікації.
Окремий напрям роботи — документування системних атак на цивільне населення. Крім удару по Києву, показовим є літнє відео з Херсона, на якому російський безпілотник переслідує цивільного чоловіка на ринку. Схожих нападів на Херсонщині та в інших регіонах чимало. Команда CIR задокументувала щонайменше 735 подібних інцидентів з 2024 року. Російські військові використовують малі дрони, щоб вистежувати та атакувати цивільних на вулицях, в автомобілях, під час повсякденних справ. Масштаб і спосіб застосування цієї тактики вже отримав назву «людське сафарі».
Документування численних дронових атак допомагає довести системний характер російських нападів на цивільне населення, що є основною ознакою злочину проти людяності — одного з найтяжчих правопорушень у розумінні міжнародного права. Фахівці CIR продовжують фіксувати такі напади на Херсонщині та публікувати зібрані дані на ще одній публічній карті — the Red Zone Map. Це не просто перелік атак, а верифіковані дані зі встановленими точними координатами та інформацією про типи боєприпасів для дронів, використані під час ударів. Усі зібрані джерела архівуються, щоб у разі видалення з інтернету не втратити дані.
Методологія збору, аналізу та категоризації інцидентів російської агресії є прозорою і доступною для відтворення та перевірки оприлюднених фактів. Якщо про Херсонську область як поле російського «human safari» знають і за кордоном, то про використання такої ж тактики в інших областях України відомо не настільки широко. Робота OSINT-фахівців демонструє, що навіть окреме фото з соцмереж може стати частиною системи доказів, яка наближає відповідальність російських воєнних злочинців.
2
