Домашнє насильство щодо дітей в Україні є серйозною проблемою, яка потребує негайної уваги як з боку держави, так і суспільства. Згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції України, насильство не обов'язково має бути спрямоване безпосередньо на дитину. Якщо вона постійно живе в атмосфері сварок, бійок, погроз чи напружених стосунків між рідними, це також завдає їй психологічної травми. Саме тому дитина, яка стала свідком домашнього насильства, офіційно вважається постраждалою. Фахівці наголошують: жодна дитина не повинна залишатися наодинці з такою ситуацією, вона має право на підтримку, а держава гарантує їй захист.
Закон визначає кілька форм домашнього насильства щодо дітей. Фізичне насильство — це удари, штовхання, заподіяння тілесних ушкоджень та будь-які інші дії, що завдають фізичного болю. Психологічне насильство включає погрози, приниження, образи, залякування, постійну критику або ігнорування емоційних потреб дитини. Економічне насильство проявляється, коли дитину позбавляють їжі, одягу, лікування, необхідних речей або інших умов, потрібних для нормального розвитку. Сексуальне насильство — це будь-які дії сексуального характеру щодо дитини або примушування до них. Водночас насильством може бути і бездіяльність дорослих: якщо вони не забезпечують дитині належного догляду та безпеки, це також вважається однією з форм домашнього насильства.
Якщо дитина перебуває у небезпеці, діяти потрібно негайно. Насамперед необхідно зателефонувати за номером 102 — поліція може оперативно втрутитися та вжити заходів для захисту дитини. Також можна звернутися на Національну гарячу лінію з протидії домашньому насильству за номерами 116 123 або 0 800 500 335. Дзвінки є безкоштовними. Окрім цього, про випадок насильства можна повідомити службу у справах дітей, органи опіки та піклування за місцем проживання, школу чи дитячий садок, медичний заклад або соціальні служби. Їхні працівники можуть допомогти дитині та в разі потреби повідомити компетентні органи.
Діти мають право на всі види правничих послуг, які надає система безоплатної правничої допомоги. Отримати консультацію можна телефоном 0 800 213 103 або через Telegram. Також юристи консультують письмово у приватному чаті Telegram «Безоплатна правова допомога (консультації)» та через приватні повідомлення у Facebook і Instagram. Такі звернення опрацьовують у будні з 08:00 до 18:00. За потреби можна особисто звернутися до найближчого бюро правничої допомоги, які працюють по всій Україні, окрім територій, де тривають бойові дії. Крім того, дитина або її законний представник можуть звернутися до суду для застосування спеціальних заходів захисту.
Одним із механізмів захисту є заборонний припис щодо кривдника. Він може передбачати, наприклад, заборону перебувати у місці спільного проживання або контактувати з постраждалою особою. Окрім цього, суд може винести обмежувальний припис, який встановлює додаткові обмеження для кривдника, зокрема забороняє наближатися або спілкуватися з постраждалою дитиною. Залежно від обставин особу, яка вчинила домашнє насильство, можуть притягнути до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Не менш важливою є реакція дорослих після того, як дитина розповіла про насильство. Фахівці радять насамперед вислухати дитину, дати їй зрозуміти, що їй вірять і що вона не винна у тому, що сталося. Водночас не варто звинувачувати дитину або сумніватися у її словах, змушувати її багато разів переказувати деталі події чи відкладати звернення по допомогу через страх розголосу. Натомість дитину потрібно запевнити, що вона має право на захист, та звернутися до фахівців, які можуть надати необхідну допомогу.
Захист дітей від домашнього насильства — це відповідальність не лише батьків чи опікунів. Важливу роль у цьому також відіграють педагоги, медики, правоохоронці, соціальні служби та суспільство загалом. Міністерство соціальної політики раніше заявляло про значні проблеми з доступністю соціальних послуг для дітей в Україні. Після моніторингу з'ясувалося, що лише незначна частина дітей, які потребують допомоги, отримують її вчасно. Це підкреслює необхідність посилення профілактики домашнього насильства та підвищення обізнаності громадян про механізми захисту.
