Комітет постійних представників країн Європейського Союзу (Coreper) у середу, 22 липня, не зміг досягти консенсусу щодо ухвалення 21-го пакета санкцій проти Росії. Дипломати домовилися продовжити дискусію вранці 23 липня, сподіваючись подолати розбіжності, що виникли під час обговорення.
Новий пакет санкцій, за задумом ініціаторів, має посилити економічний тиск на Росію та скоротити її доходи, які використовуються для фінансування війни проти України. Однак, як повідомляють джерела в дипломатичних колах, консультації все ще тривають, і остаточне рішення відклали через низку неузгоджених питань.
Німеччина, яка є одним із ключових прихильників посилення санкційної політики, закликала ЄС якнайшвидше ухвалити нові обмеження. Офіційний Берлін неодноразово наголошував на необхідності зменшити здатність Кремля вести агресивну війну. Проте саме Німеччина опинилася в центрі суперечок через ядерну сферу, яка традиційно залишається поза межами санкцій.
Паралельно з дискусіями в Брюсселі стало відомо, що Міністерство довкілля землі Нижня Саксонія схвалило заявку заводу Advanced Nuclear Fuels (ANF) у Лінгені на виробництво ядерного палива за російськими технологіями. Це підприємство, яке є дочірньою структурою французького гіганта Framatome, отримало дозвіл виготовляти паливні збірки за ліцензією країни-агресора. Співпраця з російським державним концерном «Росатом» триватиме попри жорсткі санкції Євросоюзу, що викликало гостру критику з боку екологічних організацій та місцевих активістів.
Проєкт стосується специфічного обладнання — шестигранних паливних збірок, які використовуються виключно на реакторах радянського зразка. Такі атомні електростанції досі працюють у кількох країнах Східної Європи, Фінляндії та державах колишнього соцтабору. Саме ця технологічна залежність є основною причиною відсутності санкцій проти російського ядерного сектору. Заміна постачальника потребує років підготовки та мільярдних інвестицій, що робить цей процес надзвичайно складним для багатьох європейських країн.
Федеральне міністерство довкілля Німеччини виступило з критикою такого рішення, вважаючи співпрацю з «Росатомом» небезпечною. Земельний міністр довкілля Крістіан Майєр, який представляє партію «Зелених», назвав дозвіл «докорінно неправильним». Він наголосив, що Росія використовує енергетику як зброю, і ядерний сектор також має підпадати під загальноєвропейські санкції. Процес схвалення заявки ANF був тривалим: проводилися всебічні перевірки, консультації з федеральними відомствами та залучення експертів з атомного права.
Екологічні організації та місцеві активісти виступають категорично проти проєкту, вбачаючи в ньому пряму загрозу національній безпеці Німеччини. Вони закликають уряд запровадити санкції на рівні всього Європейського Союзу, щоб зупинити співпрацю з «Росатомом». Поки цього не сталося, російський концерн продовжує отримувати прибутки на європейському ринку, що викликає обурення серед громадськості та політиків.
Контекст ситуації свідчить про те, що проблема виходить далеко за межі Німеччини. Через велику кількість атомних електростанцій радянського типу в Східній Європі, ЄС досі залежить від російських ядерних технологій. Наприклад, адміністрація США надала Угорщині виняток із фінансових санкцій проти Росії, що дає змогу продовжити реалізацію проєкту добудови АЕС «Пакш II», який здійснює «Росатом». Крім того, російський концерн продовжує постачати ядерне паливо для енергоблока №3 АЕС «Моховце» у Словаччині, який був введений в експлуатацію у січні 2023 року, а також надає сервісні послуги для блоків свого дизайну, зокрема для АЕС «Козлодуй» у Болгарії.
Таким чином, дискусія щодо 21-го пакета санкцій виявила глибокі розбіжності всередині ЄС, особливо в питаннях, пов'язаних з енергетичною безпекою та технологічною залежністю. Посли країн ЄС планують продовжити консультації в четвер, 23 липня, сподіваючись знайти компроміс, який дозволить посилити тиск на Росію, не завдаючи шкоди власним економікам та енергетичній стабільності.
