Провідні європейські держави дедалі більше схиляються до думки, що проходження танкерами Ормузької протоки більше не буде безкоштовним, і тепер питання полягає лише у визначенні вартості та механізму зборів. Як повідомляє Bloomberg із посиланням на анонімні джерела, учасники дискусії в Європі визнають перспективу запровадження будь-якої плати за послуги в цьому стратегічно важливому водному шляху. Це свідчить про значну зміну позиції, оскільки раніше європейські країни наполягали на збереженні вільного судноплавства.
За словами співрозмовників видання, деякі представники арабських держав Перської затоки також поділяють цю думку, хоча це не є офіційною позицією їхніх урядів. Наразі залишається незрозумілим, які саме види зборів та їхні розміри можуть бути запроваджені, а також які країни будуть готові їх сплачувати. Європейські дипломати вже звернулися до іранських та оманських чиновників із закликом не дискримінувати судна за ознакою громадянства, що вказує на спробу забезпечити рівні умови для всіх користувачів протоки.
Водночас Сполучені Штати Америки, Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт та Бахрейн продовжують наполягати на неприйнятності будь-яких зборів за користування Ормузькою протокою. Їхня головна стурбованість полягає в тому, що це створить небезпечний прецедент для інших країн, які можуть почати стягувати плату за проходження через міжнародні водні шляхи. Оман, натомість, попереджає своїх союзників, що судна в протоці можуть бути зобов'язані платити, що свідчить про регіональні розбіжності в цьому питанні.
Велика Британія та Франція наполягають на створенні міжнародної морської коаліції для допомоги в розмінуванні Ормузької протоки, що є ключовою умовою для забезпечення безпеки судноплавства. Однак розгортання такої коаліції залежатиме від успіху мирних переговорів між США та Іраном. Іран та ключове західне військово-морське угруповання вже запропонували по одному транзитному коридору, що свідчить про спроби знайти компромісне рішення.
Уряд Бахрейну офіційно спростував будь-які натяки на запровадження зборів або мит із суден, що прямують через протоку. Тим часом Оман вивчає досвід Малакської протоки в Азії як потенційну модель, яка могла б задовольнити як Іран, так і решту світу. У Малакській протоці Індонезія, Малайзія та Сінгапур стягують плату із суден за навігаційні та охоронні послуги. Однак будь-яке подібне рішення має бути ухвалене всіма державами Перської затоки, і невідомо, чи погодиться на це Іран.
Нагадаємо, що Іран фактично перекрив Ормузьку протоку наприкінці лютого на початку бомбардувань США та Ізраїлю. Пізніше Вашингтон заблокував судна, які прямували до іранських портів, що спровокувало різке зростання цін на енергоносії та дефіцит інших товарів. З початку війни Іран вимагав певного контролю за рухом суден через протоку. Минулого тижня США та Іран провели зустріч для врегулювання кризи щодо судноплавства, а 28 червня військові США завдали удару по іранських цілях у районі протоки у відповідь на атаку Ірану проти комерційного танкера 27 червня.
