Європарламент ухвалив резолюцію за звітом Єврокомісії щодо євроінтеграційних реформ України, до якої включили пункт із критикою Києва за найменування одного з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України на честь героїв Української повстанської армії (УПА). Це рішення викликало гостру реакцію з боку польських депутатів, які ініціювали відповідну поправку.
В ухваленому тексті резолюції Європарламент нагадав про свою попередню позицію щодо Волинської трагедії та висловив жаль з приводу «нещодавньої непотрібної та неспровокованої ескалації з боку президента Володимира Зеленського». Йдеться про перейменування елітного військового підрозділу на честь героїв УПА, що, на думку європейських законодавців, не враховує чутливість і болючість цього питання для Польщі, яка оцінює кількість жертв УПА в десятки тисяч.
У документі наголошується, що таке рішення підриває добросусідські відносини та попередні зусилля, спрямовані на вирішення нерозв'язаних і болючих аспектів двосторонніх історичних відносин у дусі справжнього примирення. Європарламент закликав до деескалації та поновлення щирих зусиль, спрямованих на примирення, зазначивши, що такі дії не сумісні з європейськими цінностями. Особливий акцент зроблено на непохитній підтримці Польщею України в її боротьбі з російською агресією.
Як повідомляє RMF24, підтримане положення стало результатом переговорів, які очолювали польські євродепутати від Європейської народної партії. Депутати від правоконсервативної партії «Право і справедливість» раніше подали власні поправки з жорсткішими формулюваннями, де пропонували пов'язати можливість вступу України до ЄС із вирішенням історичних суперечок щодо етнічних чисток на Волині та наголошували на зв'язку між ідеологією УПА та нацизмом. Однак підтримку отримала компромісна поправка, узгоджена з доповідачем звіту, німецьким депутатом Європарламенту Міхаелем Галером.
Офіційний Київ після ухвалення документа розкритикував спроби винести українсько-польські суперечки на рівень Європарламенту. В українській владі вважають, що такі дії не сприяють конструктивному діалогу між країнами та можуть ускладнити процес європейської інтеграції України. Раніше депутат Європарламенту від польської опозиційної партії «Право і справедливість» Пйотр Мюллер повідомив, що їхня група подала пропозицію щодо дебатів і резолюції щодо вшанування жертв «геноциду УПА».
Напруга у відносинах між Києвом і Варшавою зросла після того, як президент України Володимир Зеленський присвоїв спеціальному військовому підрозділу звання «Герої УПА». У відповідь на це президент Польщі Кароль Навроцький позбавив українського лідера ордена Білого Орла. Очікується, що додатковим викликом для двостороннього діалогу може стати 11 липня, коли в Польщі відзначатимуть Національний день пам'яті жертв геноциду в контексті Волинської трагедії. Медіа припускають, що польський президент може піти на рішучі кроки з цього приводу.
Водночас Володимир Зеленський та Кароль Навроцький провели особисті переговори на саміті НАТО в Анкарі. У пресслужбі українського лідера підкреслили важливість діалогу, однак конкретних домовленостей щодо врегулювання історичних суперечок досягнуто не було. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав українську сторону «стримати емоції», наголосивши, що Україні критично потрібна підтримка Заходу, а Польща вже зробила для цього дуже багато.
Ця резолюція Європарламенту стала черговим сигналом про те, що історичні питання залишаються чутливими для відносин України з її найближчими союзниками. Експерти зазначають, що подальша ескалація може негативно вплинути на темпи євроінтеграції України, оскільки Польща є одним із ключових адвокатів Києва в Європейському Союзі. Водночас українська влада наголошує на необхідності збереження національної гідності та історичної пам'яті, що ускладнює пошук компромісу.
