Протягом десяти днів одразу три держави — Індія, Азербайджан і Ботсвана — публічно висловили дипломатичні протести через дії Росії. Як повідомила Служба зовнішньої розвідки України, ці демарші свідчать про подальше зниження авторитету Москви на міжнародній арені та втрату довіри навіть з боку традиційних партнерів.

Найгучніший інцидент стався з Індією. Приводом для рішучого протесту Нью-Делі став російський ракетний удар по суховантажу MV Golden Leo поблизу порту Одеси. Унаслідок атаки загинули четверо громадян Індії. Міністерство закордонних справ країни назвало удари по цивільних суднах неприйнятними та зажадало від Росії пояснень. В українській розвідці назвали реакцію Індії «тектонічним зсувом» у відносинах із державою, яка донедавна вважалася близьким партнером Кремля.

Азербайджан також направив ноту протесту після того, як російські війська атакували автозаправну станцію компанії SOCAR у Миколаївській області. Баку вимагає провести розслідування і дотримуватися норм захисту цивільних об'єктів. Крім того, президент Азербайджану офіційно заявив про готовність повністю замінити Росію на нафтогазовому ринку Європи, що стає дедалі реальнішим на тлі втрати Москвою статусу надійного енергетичного партнера.

Третій демарш надійшов з Ботсвани. Уряд африканської країни висловив занепокоєння через зростання випадків обманного вербування своїх громадян для участі у війні проти України на боці Росії. Це стало частиною ширшої тенденції: африканський континент поступово дистанціюється від Кремля через використання вербувальних схем, що порушують міжнародне право та права людини.

За даними української розвідки, агресивна поведінка Кремля дедалі більше відвертає від нього міжнародних партнерів і звужує дипломатичні можливості Москви, зокрема в рамках так званого «розвороту на Схід». Паралельно з дипломатичними невдачами Росія зазнає серйозних проблем в економіці. Корпоративний сектор країни накопичив понад 117,5 мільярда доларів простроченої дебіторської заборгованості, а частка проблемних платежів сягнула 3,8% ВВП, що вказує на повний застій.

Ситуація на фронті також погіршується. Якщо раніше російська армія втрачала в середньому 1100 військових убитими та пораненими щодоби, то тепер цей показник зріс до 1400 осіб. Внутрішні проблеми доповнюються паливною кризою: на російському ринку спостерігаються дефіцит, падіння виробництва і стрімке подорожчання пального, попри офіційну риторику про стабілізацію.

Таким чином, три демарші за десять днів стали черговим сигналом того, що Росія стрімко втрачає вплив у світі. Навіть країни, які раніше утримувалися від критики, тепер публічно висловлюють невдоволення. За оцінками розвідки, подальша ізоляція Москви лише прискорюватиметься, якщо Кремль не змінить свою агресивну політику.