У червні 2026 року в Україні зафіксували найбільшу кількість жертв серед мирного населення від початку повномасштабної війни — щонайменше 265 людей загинули та 1816 отримали поранення. Про це повідомила заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань і миробудівництва Розмарі ДіКарло під час засідання Ради Безпеки ООН. Вона зазначила, що травень 2026 року вже був найкривавішим місяцем для українських цивільних, однак попередні дані за червень виявилися ще гіршими.

За словами ДіКарло, тривожна тенденція зростання кількості жертв продовжується і в липні. Атаки 2, 6 та 8 липня демонструють чіткий шаблон: удари спрямовані на міські центри з великою кількістю цивільних, руйнуючи житлові будинки та об'єкти інфраструктури. Вона наголосила, що такі дії Росії є системними та свідомо спрямовані на залякування населення.

Загалом, за підтвердженими даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення в Україні загинули щонайменше 16 402 цивільні особи, серед них 802 дитини. Поранень зазнали 48 428 мирних жителів, зокрема 2 948 дітей. ДіКарло підкреслила, що ці цифри враховують лише підтверджені випадки, а реальні втрати, ймовірно, значно вищі через неможливість отримати доступ до всіх постраждалих районів.

Постійна представниця Латвії при ООН Саніта Павлюта-Десланде навела ще свіжіші дані: лише за перші сім днів липня російські удари забрали життя 93 українських цивільних, ще понад 500 дістали поранення. Вона провела чітку межу між діями сторін війни, зазначивши, що Україна законно б'є по військових об'єктах Росії, реалізуючи своє право на самозахист відповідно до статті 51 Статуту ООН. Натомість Росія бомбардує житлові будинки, спальні райони та об'єкти культури, що є актами відчаю та символом провальної війни.

Павлюта-Десланде наголосила, що Україна терміново потребує додаткової протиповітряної оборони для захисту цивільного населення. Вона закликала міжнародну спільноту активізувати постачання систем ППО, щоб запобігти подальшим жертвам. Дипломатка також підкреслила, що Росія свідомо обирає цілі серед цивільної інфраструктури, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.

Зі свого боку Розмарі ДіКарло закликала до негайного та безумовного припинення вогню, підкресливши, що не існує військового рішення, яке могло б забезпечити тривалий мир в Україні. Вона наголосила, що негайне, повне та безумовне припинення вогню більше не може відкладатися, і воно має призвести до справедливого, тривалого та всеосяжного миру відповідно до Статуту ООН, міжнародного права та відповідних резолюцій ООН.

Останнє засідання Ради Безпеки ООН Україна терміново скликала після масованого удару РФ по Києву 6 липня. Перед цим, на іншому засіданні Радбезу, Росію офіційно внесли до «списку ганьби» ООН через убивства українських дітей і сексуальне насильство в зонах конфлікту, поруч із терористичними угрупованнями ІДІЛ та «Аль-Каїда». Це рішення викликало широкий резонанс у міжнародній спільноті та посилило тиск на Москву.

Міжнародні експерти зазначають, що зростання кількості жертв серед цивільного населення свідчить про ескалацію насильства з боку Росії, яка не зупиняється навіть перед загрозою міжнародної ізоляції. Вони також вказують на те, що удари по житлових кварталах та об'єктах культури є частиною стратегії залякування, яка не має військового виправдання. Українська влада закликає союзників посилити санкції проти Росії та надати більше зброї для захисту мирного населення.