Підтримка військової кампанії США в Ірані серед американців знизилася до одного з найнижчих рівнів від початку п'ятимісячного конфлікту. Водночас рейтинг схвалення діяльності президента Дональда Трампа за місяць дещо зріс. Про це свідчать результати спільного опитування Reuters/Ipsos, проведеного з п'ятниці до неділі серед 1246 повнолітніх американців.

Згідно з дослідженням, лише 33% опитаних підтримують війну з Іраном. Це найнижчий показник із перших днів конфлікту, що триває з початку 2026 року. Водночас рівень схвалення роботи Трампа зріс до 37% порівняно з 34% місяцем раніше, коли він досяг найнижчої позначки за час його президентства. Статистична похибка опитування становить три відсоткові пункти.

Однією з ключових причин невдоволення війною американці називають відсутність чіткого пояснення її цілей. За даними Reuters, 69% респондентів вважають, що Трамп не зміг «чітко пояснити цілі військової участі США в Ірані». Цієї думки дотримуються не лише демократи та незалежні виборці, а й близько 40% прихильників Республіканської партії. Протягом конфлікту президент називав різні завдання: допомога іранцям у зміні влади, знищення балістичного ракетного потенціалу Тегерана та недопущення отримання Іраном ядерної зброї.

У Білому домі наголошують, що президент не орієнтується на результати соціологічних опитувань. Речниця адміністрації Олівія Вейлз заявила, що головним завданням Трампа залишається запобігання появі в Ірану ядерної зброї. Однак громадське невдоволення війною посилює тиск на президента та Республіканську партію напередодні проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться у листопаді.

Конфлікт серйозно вдарив по американській економіці. Після початку війни середня вартість бензину в США зросла приблизно з 3 до 4 доларів за галон, що стало додатковим чинником невдоволення виборців. Опитування також показало, що серед незалежних виборців демократи мають перевагу над республіканцями у преференціях на виборах до Конгресу – 36% проти 20%. Крім того, незалежні американці більше довіряють Демократичній партії у питаннях економічної політики.

На світових ринках ситуація також залишається напруженою. У понеділок ціни на нафту різко впали після перерви в бойових діях між США та Іраном. Ф'ючерси на нафту Brent закрилися на рівні 85,87 долара за барель, знизившись на 11,3% – це найбільше падіння з 8 квітня. Американська нафта подешевшала приблизно на 7% – до 82,61 долара за барель. Трамп заявив, що США припинили удари по Ірану на прохання іранського режиму, але попередив, що атаки відновляться, якщо не буде укладено нової угоди про припинення вогню.

Судноплавство через Ормузьку протоку, яка є стратегічним маршрутом для постачання нафти, залишається значно нижчим за довоєнний рівень. Станом на ранок понеділка через протоку пройшло менш як 10 вантажних суден, тоді як до війни в звичайний день її перетинали близько 100 комерційних суден. Аналітики Deutsche Bank зазначають, що атаки підтримуваних Іраном повстанців-хуситів у протоці Баб-ель-Мандеб підвищують «ймовірність одночасного порушення експортних маршрутів як у Перській затоці, так і в Червоному морі».

Трамп, своєю чергою, заявив, що Вашингтон веде переговори з Тегераном і бачить високу ймовірність укладення угоди. Він запевнив, що має достатньо часу й терпіння для домовленостей. За словами президента, Іран «попросив про зустріч», чого б не сталося, якби «справи йшли погано». Однак іранська влада публічно продовжує наполягати, що наразі не веде переговорів зі США. Ситуація залишається нестабільною, і експерти прогнозують подальші коливання цін на енергоносії та посилення економічного тиску на адміністрацію Трампа напередодні виборів.