Росія запровадила повну заборону на експорт дизельного пального, визнавши глибоку паливну кризу, яка охопила країну після серії українських далекобійних ударів по нафтопереробних заводах. Про це повідомив віцепрем'єр РФ Олександр Новак під час наради з Володимиром Путіним, передає російське державне агентство ТАСС. За словами Новака, ситуація на паливному ринку «поки що залишається непростою», попри часткову стабілізацію.
Новак визнав, що попит на пальне зріс на третину, що призвело до додаткових навантажень на автозаправні станції. Для подолання дефіциту російський уряд ухвалив рішення з липня розпочати імпорт нафтопродуктів — уперше за тривалий час. Крім того, перенесено низку ремонтів на нафтопереробних комплексах на пізніші терміни, а також залучено додаткові потужності. Великі нафтові компанії почали постачати пальне в регіони, насамперед туди, де переважають незалежні АЗС.
Міністр транспорту РФ Андрій Нікітін доповів Путіну, що його відомство робить усе можливе для доставки пального в тимчасово окупований український Крим. Він запевнив, що «транспортний комплекс РФ працює злагоджено, ключові вузли функціонують у штатному режимі». Нікітін також відзвітував, що «ситуація в цивільній авіації РФ контрольована, незважаючи на зниження звичного запасу палива».
Путін у відповідь заявив, що підтримує «залучення малого та середнього бізнесу до нафтопереробки й розширення мережі забезпечення пальним», і доручив прискорити рішення щодо забезпечення пальним Криму. Він наголосив, що «потрібно забезпечити пальним потреби держорганів і правоохоронців, але проблем не повинні відчувати і громадяни». За словами Путіна, труднощі з паливом є «тимчасовими» і пов'язані, зокрема, «з бажанням противника зірвати сезон відпусток», оскільки «Київ хоче завдати шкоди економіці РФ, але головне – створити нервозність у суспільстві».
Паливна криза в Росії наростала протягом кількох місяців. Ще у квітні уряд запровадив суворі обмеження на вивезення пального, щоб стримати внутрішній дефіцит, спричинений атаками на нафтопереробні заводи. Заборону на експорт бензину тоді ввели до кінця липня, а з 1 червня до 30 листопада 2026 року діє заборона на експорт авіаційного гасу. За даними Reuters, у червні виробництво бензину в Росії знизилося на 25% порівняно з минулим роком на тлі українських далекобійних ударів по НПЗ.
Дефіцит пального вже охопив Москву, Санкт-Петербург та окуповані території — мережі АЗС запровадили ліміти на продаж. Від початку 2026 року Росія втратила щонайменше 7 мільярдів доларів через удари по нафтопереробній інфраструктурі, включаючи простої підприємств та затримки відвантаження. Мінфін РФ попередив Путіна, що витрати на війну стали непосильними для бюджету — дефіцит за чотири місяці 2026 року сягнув 5,9 трильйона рублів. 18 червня стало відомо, що РФ вимушена збільшити на 40% витрати на війну порівняно з запланованими в бюджеті на 2026 рік, а гроші шукатимуть за рахунок внутрішніх запозичень.
Повна заборона на експорт дизельного пального стала черговим кроком Кремля на тлі поглиблення економічних проблем. Раніше, 23 червня, повідомлялося, що Росія наростила експорт трубопровідної нафти на 22% за місяць завдяки поставкам до Словаччини та Угорщини через нафтопровід «Дружба». Однак внутрішній ринок продовжує страждати від нестачі пального, що змушує уряд вдаватися до безпрецедентних заходів, таких як імпорт нафтопродуктів. З 1 по 8 липня Сили безпілотних систем ЗСУ завдали ударів по 50 енергетичних вузлах у Криму та на південних окупованих територіях, а також уразили пором у Керчі, сухогруз і 19 танкерів «тіньового флоту» Росії, що додатково ускладнило логістику постачання пального.
