Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп виголосив зворушливу прощальну промову на похороні сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який помер 11 липня у віці 71 року. Церемонія відбулася у Вашингтонському національному соборі, де зібралися численні політики та світові лідери, зокрема президент України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу. Промова Трампа тривала близько 15 хвилин і стала одним із центральних моментів заходу.
Американський лідер назвав покійного сенатора «справжнім американським оригіналом» та «улюбленим другом», зазначивши, що той був одним із найвидатніших законодавців в історії країни. Трамп наголосив: хоча Грем виріс у невеликому сільському містечку в Південній Кароліні, він став «силою, з якою доведеться рахуватися в усьому світі». «Протягом понад 30 років у цій столиці не відбувалося нічого суттєвого без відома Ліндсі Грема», — сказав президент.
Трамп також пригадав, що їхні стосунки починалися з гострого політичного суперництва під час президентської кампанії 2016 року, однак згодом переросли у міцну дружбу. За словами глави Білого дому, вони часто грали разом у гольф, а Грем мав рідкісний талант знаходити спільну мову з людьми незалежно від їхніх політичних поглядів. «Понад усе, Ліндсі Грем вірив у сильну Америку. Він мав непохитну віру в праведність американської сили. І він був надзвичайно войовничим — ніколи не бачив війни, яка б йому не подобалася, але він хотів її для блага нашої країни», — заявив американський лідер.
Ліндсі Грем був відомий насамперед своєю різкою антиросійською позицією. Він виступав співавтором законопроєкту про запровадження жорстких санкцій проти Росії, який передбачає введення 500-відсоткових мит для країн, що купують російські нафту, газ та інші енергоносії. Саме цей документ, який після смерті сенатора отримав назву «Закон Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року», став одним із головних напрямків роботи американського Конгресу останніх тижнів.
Як повідомляють джерела, Сенат США вже провів процедурне голосування щодо цього законопроєкту 28 липня. За рішення про початок дебатів та розгляд поправок проголосували 86 сенаторів. Це дало старт обговоренню документа, після завершення якого відбудеться фінальне голосування. У разі ухвалення законопроєкт передадуть на розгляд Палати представників, а потім — на підпис президентові Дональду Трампу.
Законопроєкт передбачає не лише санкції проти російських посадовців, а й надання президенту США повноважень встановлювати значні мита — до 100% — на імпорт із країн, які є великими споживачами російської нафти та газу. Це стосується, зокрема, Індії, Японії та деяких держав Європейського Союзу. Крім того, документ дає право главі Білого дому на власний розсуд скасовувати такі обмеження. Сенатори заявили, що мета законопроєкту — припинити іноземні закупівлі російських енергоносіїв, доходи від яких, за їхніми словами, підтримують військову машину президента РФ Володимира Путіна.
Водночас остаточне ухвалення законопроєкту залишається невизначеним. Частина демократів підтримує посилення санкцій проти Росії, проте виступає проти положень, які дозволяють президенту США запроваджувати нові імпортні мита. Вони побоюються, що такі кроки можуть призвести до подорожчання товарів для американських споживачів. Це створює додаткові політичні дискусії навколо документа.
Похорон Ліндсі Грема став приводом для зустрічі світових лідерів у Вашингтоні. Президент України Володимир Зеленський, який був присутній на церемонії, також провів зустріч із Дональдом Трампом, що свідчить про важливість українсько-американських відносин у контексті подальшої підтримки Києва. На заході також виступили віцепрезидент США Джей Ді Венс і лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун.
Пам’ять про Ліндсі Грема, який понад 30 років був ключовою фігурою в американській політиці, залишиться в історії не лише завдяки його законодавчим ініціативам, а й через непохитну віру в силу Америки та її роль у світі. Його спадщина — це законопроєкт, який має на меті зменшити фінансові потоки до Росії та посилити тиск на країни, що продовжують торгувати з Москвою, що й надалі впливатиме на глобальну політику.



