В Україні понад 68 тисяч ліфтів вичерпали нормативний строк: заміна коштуватиме 130–140 млрд гривень
Понад 68 тисяч ліфтів в Україні експлуатуються 25 і більше років, а 20 тисяч — понад 40 років. Загальна вартість їх заміни оцінюється у 130–140 млрд гривень. Про це розповів CEO групи компаній «Євроформат Ліфти» Ігор Ткаченко, який також назвав головні виклики галузі: знеструмлення, дороге резервне живлення та дешевий імпорт із Китаю й Туреччини.
В Україні понад 68 тисяч ліфтів експлуатуються 25 і більше років, а 20 тисяч — понад 40 років. Загальна вартість їх заміни становить 130–140 млрд гривень. Про це в інтерв’ю розповів генеральний директор групи компаній «Євроформат Ліфти» Ігор Ткаченко, який окреслив головні виклики ліфтового господарства країни.
За даними Держстату, в Україні експлуатується близько 90 тисяч ліфтів. З них 68 тисяч відпрацювали 25 і більше років, а 20 тисяч — понад 40 років. Якщо взяти орієнтовну вартість заміни одного ліфта з роботами — близько 2 млн гривень — і помножити на 68 тисяч застарілих ліфтів, потрібні вкладення на рівні приблизно 130–140 млрд гривень. Ця сума, за словами Ткаченка, співставна з обсягами довоєнних програм дорожнього будівництва.
Однією з головних проблем галузі стали перебої з енергопостачанням. Під час масових знеструмлень аварійні бригади отримують тисячі викликів одночасно. Резервне живлення обходиться досить дорого. Одне з можливих рішень для ОСББ і комунальних підприємств — система автоматичної евакуації пасажирів із резервним живленням. Після зникнення основного живлення вона довозить кабіну до найближчого поверху й відчиняє двері. Можливість її встановлення залежить від конструкції та стану конкретного ліфта. Для частини старого обладнання спочатку може знадобитися модернізація системи керування.
Більш надійне рішення — повноцінний акумулятор, який дає змогу ліфту працювати під час відключення, або дизельний чи газогенератор. Але тут кожне ОСББ вирішує самостійно. По всій Україні діє програма компенсації для ОСББ «СвітлоДім» на суму до 300 тисяч гривень на енергонезалежність. Ці кошти можна спрямувати на акумулятори для ліфтів та насоси тепло- й водопостачання. Втім, за словами Ткаченка, ОСББ не дуже активно встановлюють акумулятори чи інвертори. Головна причина — дорого. Наприклад, у будинку на 16–18 поверхів із трьома ліфтами і чотирма під’їздами (12 ліфтів на все ОСББ) виділених державою 300 тисяч гривень вистачить хіба на частину роботи. А решту — приблизно мільйон — треба збирати з мешканців.
Часто виявляється, що спершу потрібно повністю замінити станцію керування ліфтом, «мізки» ліфта, і лише тоді ставити інвертор і акумулятор. Це вже інша сума. Уніфікованого рішення тут немає. Усі ліфти індивідуальні, у різних виробників різна електроніка, а частина старих моделей має релейні системи керування. Тож підключити до них інвертор чи акумулятор без повної заміни станції керування неможливо. До того ж, після відновлення електропостачання можливі відхилення параметрів живлення, які можуть пошкоджувати електронні компоненти ліфта. Щоб цьому запобігти, потрібні випрямлячі й стабілізатори струму. Це додатково близько 50 тисяч гривень на ліфт.
Ще одна проблема ринку — масовий імпорт дешевих ліфтів із Китаю та Туреччини, які часто не відповідають європейським нормам протипожежної безпеки. Через війну компанія «Євроформат» повністю зупинила постачання до Європи та працює в режимі збереження колективу. Виробництво ліфтів в Україні зосереджено на трьох заводах, сукупна потужність яких — близько 5 000 ліфтів на рік. А фактичне виробництво у 2025 році — менше 1000 ліфтів. Обслуговуванням займаються понад 300 компаній, які працюють у всіх містах, тримають аварійні служби та роблять поточні ремонти.
Монтаж ліфтів дуже чутливий до сезону. Більшість державних замовлень традиційно виконують наприкінці року, а це якраз період графіків відключень електроенергії. Проєктування, тендер і виготовлення ліфта займають близько трьох місяців, ще два-три місяці йде на монтаж. Усе це потрібно встигнути до кінця року. А монтажні роботи фізично неможливо проводити без електрики. Тому компанії вимушені закуповувати десятки дизель-генераторів, щоб не допускати простою. Але так роблять не всі. Тож якщо будинок відкладає тендер на заміну ліфта, наприклад, до вересня, є ризик не встигнути до сезону відключень.
Попри складну ситуацію, після війни в Україні очікується сплеск попиту на ліфти через нові європейські норми обов’язкової наявності ліфту від чотирьох поверхів. Це може стати стимулом для відновлення галузі та залучення інвестицій у заміну застарілого обладнання.
4
