Дві найбільші фракції Європейського парламенту — Європейська народна партія (ЄНП) та «Соціалісти і демократи» (S&D) — запропонували внести до резолюції ЄП пункт, який засуджує рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти елітному підрозділу Сил спеціальних операцій почесне найменування «імені Героїв Української повстанської армії». Голосування за цю поправку заплановане на середу, 8 липня, під час пленарного засідання в Страсбурзі.
Як повідомляє DW, у тексті поправки, внесеної доповідачем Європарламенту з питань України, німецьким євродепутатом Міхаелем Ґалером, та польським євродепутатом Анджеєм Галіцьким, зазначається, що Європарламент «висловлює жаль» через цей крок Києва. Автори документа називають рішення Зеленського «непотрібною та нічим не спровокованою ескалацією» у відносинах між Україною та Польщею, яка, на їхню думку, нехтує почуттями поляків щодо жертв УПА та підриває зусилля з примирення між двома народами.
Фракція «Соціалісти і демократи» подала фактично ідентичний текст, доповнивши його лише одним реченням про важливість добросусідських відносин між Україною і Польщею на тлі російської агресії. Той факт, що обидві найбільші політичні сили Європарламенту внесли майже однакові поправки, значно підвищує ймовірність ухвалення хоча б однієї з них більшістю голосів. Водночас до дня голосування текст може бути змінений або відкликаний.
Окремо польський євродепутат від консервативної фракції Пйотр Мюллер заявив, що його політична сила подала запит на проведення окремих дебатів та ухвалення резолюції «щодо вшанування жертв геноциду, скоєного УПА». Джерело DW в Європарламенті уточнило, що офіційної інформації про такий запит наразі немає, хоча порядок денний може змінитися вже на відкритті пленарної сесії ввечері в понеділок, 6 липня.
Раніше Пйотр Мюллер повідомив, що його фракція пропонує провести дебати й ухвалити окрему резолюцію про вшанування жертв «геноциду УПА», назвавши рішення Зеленського про підрозділ ССО «черговим кроком», що шкодить польсько-українським відносинам. Ця ініціатива викликала додаткову напругу в дискусіях навколо історичної пам'яті.
Загострення відносин між Києвом і Варшавою на тлі історичних питань спостерігається вже кілька місяців. 26 травня президент Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» у складі Сил спеціальних операцій почесного найменування «імені Героїв УПА». Це рішення викликало різку критику з боку польського політикуму, де його сприйняли як провокацію. У відповідь польське Міністерство оборони 6 липня розсекретило дані про обсяги військової допомоги Україні, що стало реакцією на закиди правих сил щодо таємної передачі ракет до Patriot.
Водночас українські експерти наголошують, що питання вшанування героїв УПА є внутрішньою справою України. Володимир В'ятрович, історик та колишній голова Інституту національної пам'яті, зазначив, що жодна країна не узгоджує з партнерами власний пантеон героїв, і це є виключно національним питанням. Він також висловив занепокоєння, що нинішня фіксація польського інформаційного простору на темі УПА може призвести до серйозних наслідків, зокрема до погромів українців у Польщі.
Голосування в Європарламенті 8 липня стане важливим індикатором того, наскільки гострою залишається ця тема для європейських політиків. Рішення може вплинути на подальший діалог між Києвом і Варшавою, який і без того ускладнений через історичні суперечності. Водночас українська влада поки що не дала офіційної реакції на ініціативи євродепутатів.
