Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко розкритикував опозиційну партію «Право і справедливість» (ПіС) через її вимогу розсекретити дані про військову допомогу, яку Варшава надала Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії. За словами глави польської дипломатії, політики ПіС, які раніше змагалися в проукраїнськості, тепер намагаються перевершити один одного в антиукраїнських заявах, що загрожує національній безпеці.
Сікорський зазначив, що опозиція вимагала розсекречення «зі злих намірів», однак уряд готовий оприлюднити інформацію про десятки пожертв, зроблених попереднім урядом, які, до речі, підтримувала тодішня опозиція. «На жаль, такої мудрості не вистачає сьогоднішній опозиції, коли ролі змінилися, хоча політика не мала б змінюватися, адже Путін і надалі становить загрозу, і поразка України й надалі була б згубною для Польщі», — наголосив міністр в ефірі TVN24.
Скандал навколо військової допомоги Україні спалахнув після того, як віцеспікер Сейму та лідер партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак заявив, що у березні уряд нібито таємно від парламенту передав Києву ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони Patriot. Ця заява викликала хвилю критики з боку опозиції, яка вимагала негайного оприлюднення всіх деталей поставок.
У відповідь на це міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш доручив розсекретити всю військову допомогу, надану Україні після 24 лютого 2022 року. Водночас він наголосив, що рішення про передачу озброєнь ухвалювалися в межах чинного законодавства та з урахуванням національних інтересів. Сікорський, коментуючи це рішення, зауважив, що коли дані буде розсекречено, суспільство зможе побачити масштаби підтримки, але нагадав, що російські ракети продовжують вбивати людей в українських містах, а стратегічні інтереси Польщі залишаються незмінними.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск також втрутився в дискусію, закликавши опозицію не гратися з вогнем. На пресконференції в Бидгощі він наголосив, що військова допомога Україні є консенсусною політикою Варшави, яка не може бути предметом внутрішньополітичних торгів. «Я знову звертаюся до всіх, починаючи з президента та всіх політиків: не грайтеся з вогнем. Допомога Польщі Україні у війні з Росією була предметом нашого політичного та національного консенсусу», — заявив Туск.
Прем'єр нагадав, що попередній уряд ПіС також здійснював масштабні поставки озброєння Києву в перші дні та місяці війни, і тоді ніхто не критикував ці дії, хоча вони були пов'язані з певними ризиками. За словами Туска, питання підтримки України — це не лише солідарність, а й питання безпеки самої Польщі. «Кожна ракета, випущена в Україні, яка влучно знищує снаряди, ракети, дрони та літаки агресора, — це більша безпека Польщі. Ми не можемо обговорювати це в контексті якоїсь безглуздої політичної боротьби тут, у країні», — наголосив глава уряду.
Водночас в адміністрації президента Польщі Кароля Навроцького розкритикували рішення уряду про розсекречення даних. Речник президента Рафал Лескевич назвав це «неправильним рішенням» і припустив, що воно є спробою відвернути увагу від інших скандалів у коаліції. «Це непублічна інформація, її не слід оприлюднювати», — заявив він в ефірі Polsat News, додавши, що уряд намагається використати тему допомоги Україні як відволікаючий маневр.
Попри різні позиції всередині країни, польське керівництво продовжує наголошувати на важливості підтримки України в умовах російської агресії. Сікорський підкреслив, що стратегічні інтереси Польщі не змінилися, і закликав опозицію не використовувати тему допомоги для дешевої популярності. Туск, зі свого боку, звернувся до всіх, хто хоче зупинити допомогу Україні, з риторичним запитанням: «Ви ж не стали на бік Росії, чи не так?»
Очікується, що найближчими днями Міністерство оборони Польщі оприлюднить розсекречені дані, що дозволить суспільству отримати повну картину військової підтримки, яку Варшава надала Києву з початку повномасштабної війни. Тим часом дискусія навколо допомоги Україні залишається однією з найгарячіших тем у польській політиці, демонструючи глибокий розкол між правлячою коаліцією та опозицією.
